Скільки вже повідано про Голодомор 1932-1933 років! Однак спливають все нові й нові відомості про ті страшні голодні роки, з’являються нові свідки, які тільки сьогодні у повний голос заговорили про велику трагедію народу.
Голод не оминув жодного куточка Шепетівщини і скрізь залишив сліди болю та смерті. І сьогодні, відзначаючи Рік пам’яті жертв Голодомору, школи району активно включилися у пошукову роботу, віднайшли і зібрали чимало свідчень очевидців тих подій, провели різноманітні заходи.
Своєрідним підсумком цієї роботи стала районна конференція «Голодомор 1932-1933 років – трагедія українського народу», яка відбулася на базі методкабінету. На неї зібралися ті, хто активно вивчав трагічну сторінку історії рідного народу, – вчителі суспільних дисциплін, заступники директорів шкіл з виховної роботи, учні.
Відкрила конференцію методист відділу освіти Т.І.Яковчук. А далі йшла розмова про причини і наслідки Голодомору, про те, як ця жахлива трагедія торкнулася Шепетівщини, як працювали пошукові загони, що цікавого було проведено у рамках заходів на виконання Указів Президента про Голодомор. І кожен з виступаючих обов’язково звертався до спогадів очевидців. Перед присутніми поставала справжня картина Голодомору. Крім того читалися вірші, у яких звинувачені організатори штучного голоду, біль і сум за втратами.
Досить зворушливими були виступи вчителів історії: Городнявського НВК — М.Л.Вишенської, Судилківської ЗОШ І-ІІІ ступенів — Ю.В.Береговського, Коськівської ЗОШ І-ІІІ ступенів — Л.К.Терещука, заступника директора з виховної роботи Великомедведівської ЗОШ І-ІІІ ступенів — О.І.Мудрої, учнів Сергія Сеника, Артура Луцишина, Зої Гучинської.
На конференції також відбулася презентація другої частини книги спогадів очевидців Голодомору 1932-1933 років. Конференція залишила помітний слід у душі кожного присутнього. Всі одноголосно підтвердили: історичну правду свого народу, якою б трагічною вона не була, треба знати.
Наш кор.